- інтелігентний
- [інтеил'іге/нтнией]
м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
інтелігентний — прикметник … Орфографічний словник української мови
інтелігентний — а, е. 1) Розумово розвинений; освічений, культурний. 2) Власт. інтелігентові, інтелігенції … Український тлумачний словник
малоінтелігентний — а, е. Який володіє невисоким рівнем культури, моралі, недосить інтелігентний … Український тлумачний словник
псевдоінтелігентний — а, е. 1) Стос. до псевдоінтелігентності. 2) Якому властива псевдоінтелігентність … Український тлумачний словник
напівінтелігентний — а, е. Якому властиві деякі риси інтелігента … Український тлумачний словник
неінтелігентний — а, е. Якому бракує інтелігентності; неосвічений, некультурний … Український тлумачний словник
малоінтелігентний — прикметник … Орфографічний словник української мови
напівінтелігентний — прикметник … Орфографічний словник української мови
неінтелігентний — прикметник … Орфографічний словник української мови
інтелігентність — ності, ж. Властивість за знач. інтелігентний … Український тлумачний словник